Академічний Український Музично-Драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

Телефон: 056-778-55-55 (касса), 056-744-52-35, 056-744-11-27

Адреса: вул. Леніна, 5 (ріг вул. Леніна і Театрального бульвару)

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка засновано у 1918 році у Києві як перший професійний театр України, який отримав статус державного, згідно із законом уряду Української держави від 23 серпня 1918 року, про що свідчить «Державний вісник» №42,43 (ЦДАВО, фонд 2201, опис 1, справа 61, аркуші 37,40) і мав назву Державний драматичний театр України.

     У 1919 році Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр України ім. Т.Г.Шевченка. У перші роки театром керували головний режисер О.Загаров та  І.Мар’яненко (директор театру).  У  20-ті роки у театрі служили корифеї:  А.Хорошун,  Г. Борисоглібська, С.Паньківський, Г.Мещерська, Ф.Левицький,  Л.Гаккебуш, М.Тінський, О.Сердюк, О.Смирнов, Г.Маринич, Є.Сидоренко, О.Зініна, І. Замичковський, К. Бережний та інші особистості. На афіші театру серед п’єс вітчизняної і зарубіжної класики були такі вистави: «Лісова пісня» Л.Українки, якою почав свою діяльність театр у листопаді 1918 року, «Гайдамаки» Т.Шевченка у постановці режисера Леся Курбаса, «Гріх», «Брехня», «Дисгармонія» В.Винниченка, «Ревізор» М.Гоголя, «Примари» Г.Ібсена, «Ткачі» Г.Гауптмана, «Мірандоліна» К.Гольдоні, «Тартюф» Ж.-Б.Мольєра.  У 1921-1926 рр. трупа успішно гастролює по Україні. 
У 1927-1928 рр. театр переїздить до  м. Дніпропетровськ. У репертуарі  того часу твори української, російської та західноєвропейської класики, а також модерного напряму. У 30-х роках здійснювали постановки режисери: О.Дикий (Москва), І.Терентьєв (Ленінград), Г.Юра і К.Кошевський (Київ), М.Буторін, Л.Южанський, І.Микитенко, І.Юхименко, В.Галицький та інші.

    Під час Великої Вітчизняної війни дві концертні бригади на чолі з головним режисером І.Кобринським та народною артисткою України З. Хрукаловою дали більше 300 концертів на фронті. 
У 1944 році театр повертається з евакуації до зруйнованого Дніпропетровська і продовжує свою роботу, збираючи аншлаги. Успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г.Артемовського, «Майська ніч» М.Старицького,  «Трембіта» Ю.Мілютіна, «Вільний вітер» І.Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом десятиліть. Театр гастролював  і за межами України, зокрема, виїжджав до Ленінграда (1946, 1956 рр.). Розквітали  самобутні особистості: режисери К.Капатський, Д.Лазуренко, О.Сумароков; актори Л.Задніпровський, М.Садовський, З.Хрукалова, В.Кам’янецький, С.Ващук, П.Масоха, М.Ільченко, І.Михлик, А.Білгород-ський,  О.Аведіков, А.Верменич, В.Овчаренко, Н.Мамай, Г.Козловська, Н.Горна, У.Калініченко, їхні послідовники - К.Карпенко, Л.Бондаренко та інші.

          У 50-ті роки до трупи приєдналися випускники Дніпропетровського театрального училища,  а саме: С.Станкевич, Г.Березанська, А.Пуліна, В.Божко, А.Максимова, Л. Вершиніна. 

          Молоде покоління шестидесятників, таких як І.Казнадій (гол. реж. 1962-1967 рр.), артисти С.Мартинова, О.Петренко, Л.Стилик,  В.Баєнко, Л.Кушкова, В.Шевченко, Ю.Критенко, пізніше В.Чечот ( випускники Київського державного театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого), М.Стороженко, Е.Воробйов, П.Кулик  органічно влилося в  колектив шевченківців. Афіша поповнилася романтичними спектаклями: «Тарас Бульба» за М.Гоголем, «Марина» М.Зарудного, «Розсудіть нас люди» О. Андрєєва, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра,  «Фараони» О.Коломійця та інші.

    Головними режисерами в 70-х роках  були І.Кобринський, В.Божко, О.Горбенко. На довгі роки шевченківцями стали актори: В.Курилов, Г.Босенко, О.Ситченко, М.Корольков, М.Постолака, Ж.Дмитренко Г.Маслюк, Л. Бєлінська, В.Сушко. До них приєдналася нова плеяда  випускників Київського державного театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого: В. Ковтуненко, М.Чернявський, В.Хроменко, С.Загородня.  У трупі з’явилися артистки М.Проценко, Н.Ніколаєва, Л.Чайка та ін.. Репертуар, окрім української  класики, складався із  п’єс   на тему Великої Вітчизняної війни, а саме: «Голубі олені» О.Коломійця, «Тил» М.Зарудного, «Хазяйка» М.Гараєвої у постановці режисера В.Сміяна, «Солдатська вдова» В.Анкілова (реж. А.Литко), «Берег» Ю.Бондарєва (реж. О.Горбенко) «Кравцов» О.Коломійця (реж. В.Божко).  

            У 1979 році відбулася реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В.Халявського. На фасаді театру скульптором Ю.Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок. 

     На початку 80-х років режисери зверталися до внутрішнього світу героїв, виявляли причини знецінення моральних цінностей, досліджували проблеми духовних пошуків сучасника у виставах «Кафедра» В.Врублевської, «Енергійні люди» В.Шукшина,  «Піч на колесі» Н.Семенової, «Лавка» А.Гельмана (реж. О.Михайлов). Серед зарубіжної класики попитом у глядачів користувалися «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (реж. В.Сміян), «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х.Вуолійокі (реж. Гр.Богомаз-Бабій), «З коханням не жар-тують» П.Кальдерона, «Двоє на гойдалці» У.Гібсона, «Моя дорога Памела» Дж. Патрика (реж. О.Михайлов) та інші. Головними режисерами  80-х років   були А.Литко, А.Москаленко, М.Волошин. У трупі тих часів такі актори: О.Гончаров, В.Варламов, О.Копитіна, В.Головченко, В.Кривошапов, Н.Іващенко, С.Кузнєцова та інші.
У різні роки у театрі працювали директори: І.Насікан, О.Гришкін, В.Бруханський та інші; головні диригенти: О.Родинський, А.Батюк, І.Шмат, А.Мірзоян, Н.Нусбаум, Ю.Алєксєєв, В.Коритько, Ю.Кутєпов та інші; художники: М.Корольов, В.Зюзін, Л.Скрип-ка,  Є.Пожар, І.Шулик, Л.Овсянникова, В.Козловський, А.Пеньковський та інші. 

Після проголошення незалежності України у 90-х роках у репертуарі з’являються п'єси за творами  письменників, які за радянських часів були «persona non grata», напри-клад, драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також із виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В.Савченка. Спектакль «Мазепа – гетьман України» за Б.Лепким (постановка головного режисера театру, засл. діяча мистецтв України В.Божка) отримав міжнародну мистецьку премію ім. П.Орлика. 
У 1993 році на приміщенні театру (з боку вулиці ім. Леніна) з'являються погруддя Г.Сковороди, І.Франка, Л.Українки, В.Винниченка та В.Стуса, створені скульптором К.Чеканьовим. 
Декілька років поспіль актори театру отримували вищі нагороди на фестивалі Придніпров’я «Січеславна». Так, у 1998 році народний артист України Василь Чечот отримав ґран-прі «Січеславна» за роль Пузиря у комедії «Хазяїн» І.Карпенка-Карого, а в 2000 році – народний артист України Михайло Чернявський за роль Миколи у спектаклі «Украдене щастя» І.Франка (режисер вистав – засл. діяч мистецтв України А.Канцедайло). У 2001 році володарем ґран-прі «Січеславна» стала народна артистка України Л.Кушкова за свою моновиставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». 

     У перше десятиріччя  ХХІ ст.  світ побачили спектаклі головного режисера Анатолія Канцедайла, такі як «Автобус» О.Стратієва, «Стережися лева» Я.Стельмаха, «Новосельці» («Мамаша») М.Кропивницького, «Історія Отелло»Л.Іцелєва, «Ромео і Жасмин» О.Гавроша та інші. Успіх у глядача мали  роботи режисера Лідії Кушкової, наприклад: «Конкурс» О.Галіна, «Страсті за Торчаловим» М.Воронова, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Лісова пісня» Л.Українки, «Запороги» В.Веретенникова, «Сільва» І.Кальмана,  та інші. Вистави «Назар Стодоля» і «Хазяїн» (реж.А.Канцедайло) у 2003 р. побачили київські глядачі в приміщенні театру       ім. І.Франка, а у 2004 – виставу «Запороги», яка  була знята там  як телефільм.  Постановки цікавих вистав здійснювали також і запрошені режисери: Гр.Богомаз-Бабій, С.Чулков, Ю.Кочевенко та інші.

           У 2004 році театр набув статусу академічного.

           У 2005 році відбулась прем’єра оперети «Аршин мал алан» У. Гаджибекова (реж. Лідія Кушкова, гол. диригент – засл. діяч мистецтв України Ю.Кутєпов, худ. – І.Шулик, хореограф – В.Грекова), створена за підтримки Дніпропетровського відділення Ліги азербайджанців України. На прем’єрі був присутній посол Азербайджанської Республіки в Україні Талят Алієв. Вистава присвячена 120-й річниці з дня народження композитора Узеїра Гаджибекова. 

  До 192-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2006 році Л. Кушкова здійснила постановку вистави-концерту «Бал», присвяченої життю і творчості геніального поета.

  Восени 2007 року шевченківці взяли участь у міжнародному театральному фестивалі «Кримський ковчег» з виставою «Джокер» Г.Запольської та у міжнародному фестивалі «Данапріс» (м. Запоріжжя) і отримали почесні відзнаки та дипломи.

           Cьогодні театр очолює директор-художній керівник театру, народний артист України, кандидат мистецтвознавства, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Валерій Ковтуненко. Головний режисер – заслужений діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло, режисер-постановник – нар. арт. України, лауреат премії ім. М.Зань-ковецької, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Лідія Кушкова, головний диригент – Юрій Бєднік, балетмейстер-постановник – В’ячеслав Івлюшкін, заступник директора з художньо-постановочної частини – заслужений працівник культури України Володимир Бобров, зав. трупою – Раїса Постолака.  
У театрі працюють високопрофесійні актори,  оркестр та балет. У  трупі – народні артисти України: режисер-постановник Л.Кушкова, В.Крачковський, Г.Маслюк, М.Чернявський; заслужені артисти України: Н.Тафі, Н.Ніколаєва, В.Бережницький, Л.Бєлінська, В.Гунькін, І.Медяник, Ж.Дмитренко, М.Постолака, В.Сушко, В.Мойсеєнко; провідні майстри сцени: Л.Булдигіна, С.Дрожаков, О.Вербова, В.Головко, О.Радочинська, О.Петровська  та  інші артисти драми.

     Шевченківці успішно   гастролюють по Україні. Маршрути пролягли до  таких міст, як Бердянськ, Полтава, Нікополь, Кременчук, Комсомольськ, Кіровоград, Одеса,  міста Криму. Восени 2013 року театр здійснив гастрольний тур по Тернопільській, Волинській та Рівненській областях.

     Театр отримує нагороди на різноманітних  театральних фестивалях і конкурсах, таких як: «Мельпомена Таврії» (м.Херсон), «Січеславна» (м.Дніпропетровськ), «Данапріс» (м.Запоріжжя), «Лесині джерела» (м.Новоград-Волинський) та інші.

  Репертуар театру сьогодні досить різноманітний – від класики до казок для дітей. Театр проводить просвітницьку та благодійну роботу, бере активну участь у щорічній обласній мистецькій акції «Будуємо нову Дніпропетровщину».
Запорукою творчих успіхів театру ім. Т.Шевченка є народність нашого мистецтва,  злагоджена робота всього колективу, а також підтримка  з боку Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної ради.
Притаманні музично-драматичному театру ліризм, глибина почуттів, музичність, щирий український   гумор – усе це допомагає глядачу забути  свої проблеми і поринути у світ театру.

Еще организации из этого раздела

Академічний Український Музично-Драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

Адреса: вул. Леніна, 5 (ріг вул. Леніна і Театрального бульвару)

Телефон: 056-778-55-55 (касса), 056-744-52-35, 056-744-11-27

Академічний український театр одного актора "Крик"

Адреса: вул. Карла Либкнехта, 1

Телефон: 32-46-18 (касса)

Будинок органної та камерної музики

Адреса: просп. Калинина, 66

Телефон: 52-41-08, концертный отдел: 52-30-05, продажа билетов: 52-30-05, 31-88-84, факс: 52-30-05, 52-41-08

Дніпропетровська філармонія імені Л. Б. Когана

Адреса: вул. Ленина, 6, 49000

Телефон: (056) 778-15-14 (12:00-19:00 - понедельник-пятница; 11:00-18:00 суббота-воскресенье, вторник - выходной). Справки: (056) 372-96-40