ЧС - 2014. Збірна Англії без перемог покидає чемпіонат.

Збірна Коста-Ріки абсолютно невимушено обіграла команди Італії та Уругваю, завдяки чому першою вийшла в плей-офф з об'єктивно складної групи. У футбольному світі часто відбуваються несподівані речі, які ще й складно пояснити.

Очний поєдинок між двома командами мав турнірне значення лише для Коста-Ріки. В контексті головної сенсації бразильського мундаля було важливо, вийдуть костариканцы з першого або другого місця. Для Англії, в свою чергу, значно важливіше був престиж. Востаннє родоначальники футболу програвали всі три матчі на груповій стадії Євро-1988 в Німеччині. З тих пір англійці, бувало, не виходили з групи або навіть не потрапляли на великий турнір, але трьох поразок поспіль команда Ходжсона вже точно хотіла уникнути.

Для того, щоб зайняти перше місце в групі, Коста-Ріці було достатньо нічиєї, тому ніщо не заважало футболістам, вже зараз стали тріумфаторами ЧС-2014, за традицією грати від оборони. Рой Ходжсон, у свою чергу, зробив ставку на масову ротацію складу. В основі англійців вийшли відразу дев'ять нових футболістів, серед яких і новий капітан, Френк Лемпард, який замінив Стівена Джеррарда. Прогнозовані зміни, які цілком вписуються в концепцію подібної гри.

Насправді, говорити про те, що перший тайм вийшов цікавим, на жаль, не доводиться. Буквально кожну хвилину було помітно, що за фактом поєдинок має статус мало не товариського, хоч і проводиться в рамках чемпіонату світу. Звичайно, Англія куди більше володіла м'ячем і значно активніше атакувала, але не можна сказати, що команда Ходжсона володіла реальної ініціативою. Складалося таке враження, що Коста-Ріка тримає хід гри під своїм контролем, особливо не комплексуючи з приводу переваги суперника в контексті володіння м'ячем.

Якщо підводити риску під першою половиною зустрічі, то можна і потрібно відзначити два епізоди. По-перше, в середині тайму в силу зіткнення з Дуарте у штрафному майданчику костариканців впав Даніель Старрідж. Другий епізод мав місце в самому кінці, коли все той же Старрідж небезпечно пробивав головою, але в створ воріт не потрапив. В принципі, Англія дійсно володіла певною перевагою, але реальної ініціативи у команди Ходжсона все-таки не було. Та й, звичайно, не можна забувати про те, що перший тайм проходив швидше у форматі перекочування м'яча в центрі поля.

Другий тайм почався рівно в тому ж дусі, що і перший. Англія продовжувала майже безроздільно володіти м'ячем, але справжнього переваги у підопічних Ходжсона як не було, так і не стало. Самим небезпечним футболістів у складі англійців залишався Старрідж, який одним з небагатьох створював гостроту. Саме на його рахунку, мабуть, чи не найнебезпечніший момент у всьому поєдинку: Даніель вибіг на побачення з костариканским воротарем так і не зміг.

Що стосується збірної Коста-Ріки, то створювалося постійне відчуття: Пінто не хоче ризикувати, його команда не хоче випробовувати долю. Мовляв, краще просто спокійно і без особливих проблем відіграти в захисті, вийти з першого місця і не морочити собі голову. Команда, гравці якої ще після першого матчу стали в своїй країні справжніми героями, хотіла більше впевненості і менше нервів. В принципі, все вийшло.

Останні 15 хвилин зустрічі видалися ще більш нудним, ніж увесь інший поєдинок. Обидві команди перестали грати і змирилися з результатом на табло. Насправді, за підсумками такого матчу не можна віддати перевагу ні тим, ні іншим, але одну зі сторін хоча б привітати, адже Коста-Ріка оформляє поки що головну сенсацію чемпіонату світу в Бразилії, выигрывав важку за своїм складом групу D.

Гра збірної Англії на чемпіонаті м'яко кажучи розчарувала своєю беззубостью і отсуцтвием зрілого футболу. Ясно одне: вболівальникам збірної Англії дійсно не позаздриш