На Дніпропетровщині вийшла книга про долю дітей-сиріт

Заступник директора Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Олена Білоконь розповіла про основні напрямки діяльності та завдання центру: «Охорона дитинства, захист прав дитини – одні з ключових аспектів роботи державних організацій і структур. В цьому напрямку активно працюють і взаємодіють практично усі заклади: і медицина, і освіта, і служби у справах дітей, і прокуратура. Першочергове завдання центру соціальних служб, визначене законодавством, — це робота із сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, тобто попередження раннього соціального сирітства. Головне – своєчасно виявити кризові сім’ї і не допустити того, щоб дітей вилучили із сім’ї».

Працівники Центру, за словами Олени Євгенівни, працюють з випускниками інтернатних закладів, яких на сьогодні в області 28, готують дітей до самостійного життя. Для тих, хто не має житла, працюють соціальні гуртожитки: у Кривому Розі – на 50 місць, у Дніпропетровську – на 30. В найближчих планах – створення таких соціальних гуртожитків у Павлограді, Дніпродзержинську, Нікополі.

«Ми займаємось адвокацією інтересів, тому будь-хто з дітей-сиріт завжди може звернутись до нас за допомогою. Спільно з Миколою Кожушком ми створили «гарячу» лінію «Якщо ображають дитину». Працює «гаряча» лінія і у губернатора — 0800-505-600, і в прокуратурі – 056-745-48-04».

Чимала роль у долі дітей-сиріт належить і засобам масової інформації, журналістам. Директор видавництва «ЖУРФОНД» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олександр Давидов розповів про те, чому і як з’явилась ідея випустити книгу ««Ничейные» дети – боль общества»: «Видавництво «Журфонд» вже 15 років видає серію книг «Личность в зеркале прессы». Періодичні видання дуже багато пишуть про людей, про події. А газета, як відомо, живе недовго, один день. Тому з’явилась ідея гідні публікації, які варті продовження, перетворювати у книгу. Зазвичай, люди, про яких ми писали, вже були відомими, заслуженими, відбулися в житті, суспільстві, мали імідж і державні нагороди. І ось у 2005-2006 роках ряд газет публікує матеріали про якогось хлопчика-сироту, який взяв під опіку своїх товаришів, таких самих як і він дітей з інтернатів. Таким чином зовні худорлявий, кволий хлопчина, у якому насправді присутня величезна внутрішня сила, з якою він захищав інтереси сиріт у великих кабінетах чиновників, став героєм чергової книги. На жаль, через брак коштів у 2006 році книга так і не з’явилась на світ. Але сьогодні ми вирішили усі проблеми і презентуємо надруковане видання ««Ничейные» дети – боль общества»».

Перша публікація про Колю з’явилась у 1998 році в газеті «Правда України». Заслужений журналіст України Наталія Гармаш пригадує: «Мені подзвонив восьмикласник інтернату і сказав, що їх не годують у вихідні. Я йому запропонували приїхати. Зустрічаю маленького худенького хлопчину, надворі зима, лютий місяць, він у босоніжках та болоньєвій курточці. Каже: «Та мені не холодно, я вже звик. А от другим дітям треба допомогти…». Вже тоді я подумала, що з цього хлопця буде толк. Так і сталося».

Сьогодні Микола Кожушко – голова дитячої правозахисної спілки «Допоможемо дітям». «Я вважаю, — додає Наталія Григорівна, — що захищати дітей-сиріт, відстоювати їхні інтереси може людина, яка сама пройшла через усі випробування, має за плечима солідний багаж боротьби за своє життя, за свої права».

«Нам, Дніпропетровщині, є чим пишатись — сьогодні жоден регіон не може похвалитись такою системною роботою у захисті дітей знедолених, дітей-сиріт. Тут поєднується праця журналістів, громадськості, державних структур, і ми даємо фору всім областям України, — зауважив журналіст Сергій Довгаль, чиї матеріали про долю Миколи Кожушка також увійшли до презентованої книги. – Мене завжди вражав і продовжує вражати його ентузіазм, як він сприймає біль інших дітей. Тільки щось сталося в області — Микола розсилає всім повідомлення».

Зі слів подяки усім, хто небайдужий до проблем сирітства, Микола Кожушко, голова дитячої правозахисної спілки «Допоможемо дітям» розпочав свою промову. «Зараз наша організація вже переросла у правозахисну спілку. В Україні сьогодні працює наших 18 філій. Ми входимо до складу Міжнародного об’єднання дітей-сиріт країн СНД, — розповів правозахисник. – Фінансування у нас невелике, але ефективне. Коли я звертаюсь до меценатів за допомогою, зазвичай мені не відмовляють. Інакше імена байдужих до наших проблем з’являться в газеті «Допоможемо дітям».

За 9 років спільними зусиллями громадських активістів, представниками органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, журналістів вдалось відстояти 46 квартир дітей-сиріт. З них, за словами М.Кожушка, 26 вже повернено власникам, а 20 ще знаходяться у судових розглядах. «Це вже результат, і ми не збираємось зупинятись. До того ж майже щодня я даю свідчення щодо порушень прав дитини чиновниками, потім ці справи передають до суду. По-третє, на мій номер телефону: 063-284-86-66 дзвонять будь-коли, з селищ і сусідніх областей навіть вночі, пишуть в соціальних мережах. По-четверте, в школах Дніпропетровська з`явився дитячий омбудсмен – учень, який захищає права інших. Це новація в Україні», — додав Микола.

У наступному році організація «Допоможемо дітям» відзначатиме 10-річний ювілей. Спільно з «Журфондом» планується видати нову книгу, де буде згадано про усі факти порушення прав дітей, допомоги, про усіх, хто надав підтримку організації.