У Дніпропетровську виступила Чжоу Цянь, світова зірка з Сінгапуру

Організатором події виступив Центр православної культури «Лествиця» (керівник - протоієрей Ігор Собко, заслужений працівник культури). Це був 25-й за рахунком концерт класичної музики в рамках проекту «Острів класики», і він відбувся з благословення Іринея, митрополита Дніпропетровського і Павлоградського, за підтримки нардепа Андрія Шипка.

Цянь Чжоу народилася в Китаї, навчалася в Шанхайській консерваторії. Вигравши перший приз у Національному конкурсі Китаю в 1984 році, вона через рік вирушила до США, де блискуче закінчила консерваторію Пібоді - одну із найпрестижніших у США. Слава обрушилася на Цянь Чжоу вже в 18 років: вона отримала всесвітнє визнання після блискучої перемоги в 1987 році на конкурсі Маргарити Лонг-Жака Тібо в Парижі. Ламаючи всі стереотипи в 50-річній історії конкурсу, Цянь Чжоу виграла не тільки Гран-прі, але і всі п'ять Основних призів. Її перемога і міжнародне визнання відкрили двері у всі найпрестижніші концертні зали світу. Більше 20 років Цянь Чжоу виступала в якості солістки з самими знаменитими оркестрами в Європі, США, Азії та Африці. Сольні виступи Цянь Чжоу відбулися в Амстердамі, Карнегі-хол у Нью-Йорку, Токіо та Відні. «Вашингтон пост» захоплено відгукувався про виразний талант скрипальки, відзначаючи тонке і делікатне виконання. Французька газета «Le Figaro» називала Цянь Чжоу «великим художником». А видання «La Nazione» у Флоренції відзначило, що «її виступ був натхненним, потужним, виразним і технічним до кінчиків нігтів. Її назвали поетом в етимологічному значенні, тому що вона - та, хто створює красу і щастя». І ось вона вперше в Україні.

Вранці в день виступу музикант дала коротку прес-конференцію - на зустріч з журналістами Цянь Чжоу прийшла прямо з репетиції, помітно стомлена, але, незважаючи на це, відповіла на питання і продемонструвала унікальну скрипку ХVIII століття.

- Пані Чжоу, Ви легко прийняли запрошення виступити на «Острів класики» в Дніпропетровську? Яке враження на Вас справила наша країна і наше місто?

- Запрошення прийняла з задоволенням. Люблю приїжджати в цю частину земної кулі, тому що тут дуже багата культура. Тут приємно і легко грати, тому що дуже підготовлений глядач. Я вперше працюю з оркестром в Дніпропетровську, вражена майстерністю диригента Наталії Пономарчук. Вперше я почула виступ колективу в Києві, і для мене велика честь працювати з ним сьогодні. Наталія Пономарчук - прекрасний і дуже чуйний музикант. Кращі музиканти світу вважають за честь виконання скрипкового концерту Йоганеса Брамса, з яким ми сьогодні виступимо у вашому місті.

- Ви граєте на унікальному інструменті 1737 року італійського майстра Джованні Батіста Гваданіні. Чи відчуваєте ви відповідальність за цей раритет?

- Ні, скрипка для мене не річ, а, швидше, партнер, інструменту є душа, і я відчуваю під час виступу спорідненість душ. Можливість грати на цій скрипці мені щедро надав моq співвітчизник - містер Рін Кей Мей - власник більше 600 унікальних інструментів. Адже скрипки, створені в XVI-XIX століттях, сьогодні зберігаються у приватних колекціях. Їх вартість сягає кількох мільйонів доларів.

Фахівці відзначають, що у інструментів Гваданіні - глибокий, насичений, оксамитовий благородний звук. До цього я грав на інструменті Страдіварі, Гваданіні практично цього ж рівня майстер. Говорячи про скрипці Гваданіні, хочеться відзначити, що Аматі робив скрипки дуже вузькі і невеликого розміру. За ним слідує Страдіварі, скрипки якого об'ємніше і розраховані на більш широку аудиторію. Цей інструмент Гваданіні досить великий для скрипки, порівняно широкий, і виконавцям з невеликими параметрами і невеликими руками досить важко на ньому грати. Але звук дуже багатий і дуже відрізняється від інструментів Аматі. Всі скрипки робилися з одного дерева, але у кожного майстра був свій клей і свій лак, що і впливає на звучання, голос інструменту.