ЦЕЙ ХЛОПЕЦЬ ЗВЕРНУВСЯ ДО НАС В РЕДАКЦІЮ З ІСТОРІЄЮ
27 лист, 2014
За його словами, таких як він, пригнічують, шкодять майно, не розуміють
Цей хлопець звернувся до нас в редакцію з історією, про яку в емоціях мав намір розказати, ба навіть прокричати на все місто, країну. От тільки наскільки він правий, судити не беруся. За його словами, таких як він, пригнічують, шкодять майно, не розуміють. А як це зрозуміти? Коли в країні триває війна? Коли росіяни щодня атакують наших військових, коли кожен притомний, нормальний українець засинає й прокидається з думкою про те, як допомогти армії і, що там гріха таїти, і хоч якось нашкодити намірам «великого і могутнього ла-ла»…втім, читайте й думайте самі.
Олексій Микулевич, криворіжець, за його твердженням – займається безневинною професією, дизайном, щоправда, працює на російські фірми (розробляє й вимальовує усілякі логотипи, бренди). Так склалося історично, там, на російському інтернет - ринку, начебто, більше попиту і, відповідно, сенсу і грошей. А в нього родина - дружина, яка, певне, не проти новенького IPhone, дитина, звикла до розваг і гарних іграшок. Все можна зрозуміти. Тільки часи інші, радикально інші. Як виявляється, не для всіх. З історії, що розказав Олексій, зрозуміло таке. Завітавши до одного з відділень криворізького банку, він наштовхнувся на шквал неприємностей, образ, зневаги і навіть «підозрілих переслідувань». Тісно співпрацюючи з російськими партнерами, мав перевести чи отримати певну суму в рублях, працівники відділення, перегукуючись вголос «Хто там з рублями? Кому на російський рахунок?» несвідомо звернули на нього увагу всіх відвідувачів. Звісно, увагу не компліментарного характеру. Справу потрібно було довести до кінця, Олексій розібрався з документами й дорогоцінними рублями і вже на вулиці помітив «стеження». Компанія з декількох хлопців і дівчини, за словами «постраждалого», проводжала аж до будинку. На передбачення про те, що цим трьом за буденним збігом обставин просто було потрібно у той самий бік, Олексій розразився емоціональними образами. На думку про те, що свідомі, патріотично налаштовані відвідувачі банку просто мали на меті поспілкуватися, обговорити погляди на життя у мирний спосіб, також відмахнувся. Варто додати, що додому він потрапив без усіляких пригод, ніхто його не чіпав ані словом, ані ділом. І також те, що випадок цей далеко не перший у його біографії, за місяць до цього випадку невідомі пошкодили автомобіль власника, залили фарбою національних кольорів. З якого приводу – невідомо. Ймовірно, ставалися подібні банковій історії. Коли молода людина в олімпійці триколору, нехай навіть відомого бренду, розгулює містом з «рублевими інтересами» у час військового протистояння з Росією, тисячних втрат справжніх, гідних українців, тільки через власні, фінансові інтереси… При тому , що нашій країні дизайнери також потрібні. І попит на таку роботу мається…якщо є бажання і національна свідомість…і головне, якщо Олексій – насправді дизайнер…
Ми постійно чуємо про «зливи» інформації, про те, що супротивники наперед знають більше за наших військових, скільки й де розташовано танків в тому числі (а Кривий Ріг, варто відзначити, вотчина 17 окремої танкової бригади, приміром) . Що робити з українцями, які ось так розуміють сутність сучасного життя? Чи можна вірити їм на слово і чи можна взагалі їх вважати українцями? Чи можна такого Олексія вважати українцем? Чи можна спокійно ставитись до мешкання такого «патріота» у себе в місті? Питання, звісно, гострі, риторичні, та поки відповіді не будуть знайдені, перемоги у цій гібридній війні нам годі й чекати.