Перспективи електронного голосування в Україні

Звернутися до теми інтернет-голосування нас наштовхнули кілька моментів:

- Перше, довгий і виснажливий підрахунок голосів у ручному режимі на виборчих дільницях, численні помилки при заповненні і часті порушення членами виборчкомів нового законодавства. Власне, більшість махінацій і підтасувань результатів спостерігаються при повторних переписуваннях протоколів, що також негативно відбивається на довірі до виборів;

- По-друге, чутки, які розпускаються деякими засобами масової інформації, про поголовну і примусову роздачу повісток у день голосування на виборчих дільницях. Чутки фекові, але вони частково спрацювали на зниження явки виборців в Кривому Розі;

- Третє, думка одного з експертів про те, що більшість молоді, яка потенційно готова прийти на вибори не може цього зробити чисто фізично. Адже сама продвинута і активна частина населення Кривого Рогу у пошуках кращої долі і більш високих заробітків фактично проживає в інших містах України: Харкові, Києві, Одесі і тд.

Електронне голосування дозволяє уникнути багатьох вище зазначених проблем, при цьому істотно допомагає заощадити ресурси. Паперові бюлетені - це вчорашній день виборів. Передпенсійного вигляду тітоньки з зачісками-начосами, туго розуміються у правописі українських слів і абсолютно некомпетентні в новому виборчому законодавстві - це ганьба місцевих виборів в Кривому Розі. Брати найкращі приклади зі світової практики і адаптувати до реалій України - завдання по-справжньому демократичного уряду.

Подивимося, як це роблять в інших країнах

Віддати свій голос на користь того чи іншого кандидата або партії на виборах за допомогою інтернет вже можна в США, Канаді, Великобританії, Швейцарії, Естонії, Франції та ряді інших країн. Застосовуються кілька видів електронного голосування: голосування за допомогою соціальної картки, голосування за допомогою мобільного телефону (Великобританія), голосування з використанням дисків для електронного голосування (Канада, США), електронне голосування з використанням ID-карт (Естонія, Швейцарія).

Термін електронне голосування може відноситися як до стаціонарного (в кабінці для голосування), так і дистанційного (через Інтернет) електронного голосування.

Наприклад, в Естонії ідея проведення виникла на початку 2001 року і швидко набула популярності серед глав коаліційного уряду держави. Естонія стала першою країною, що запропонувала загальнонаціональні вибори місцевих органів влади через Інтернет.

Реалізація проекту припала на місцеві вибори в жовтні 2005 року, коли Естонія стала першою країною, яка легально провела голосування через Інтернет як один із засобів подачі голосів. Система витримала реальні випробування і була визнана успішною естонськими чиновниками. Парламентські вибори 2007 року з використанням системи Інтернет-голосувань також пройшли успішно.

Естонська система електронного голосування двічі використовує естонську ідентифікаційну карту. У першу чергу, вона є регулярним і обов'язковим державним документом, що засвідчує особистість. Станом на березень 2007 року було видано більше 1,04 млн. карт (при чисельності населення близько 1,32 млн. чоловік).

Ідентифікаційна картка є смарт-картою з вбудованим електронним чіпом, підтримуваним державної інфраструктурою відкритого ключа, що дає право як безпечної віддаленої аутентифікації, так і юридично обов'язкової цифрового підпису.

Голосування через Інтернет доступно в період дострокового голосування (від шести до чотирьох днів до дня виборів). Виборці можуть змінити свій електронний голос необмежену кількість разів, закріпивши остаточний голос. Це також можливо для тих, хто голосує через Інтернет на виборчих дільницях під час дострокового голосування. У день виборів змінити або анулювати відданий голос неможливо.

Принцип «одна людина - один голос» виконувався, оскільки виборець потенційно може проводити більше однієї кандидатури, але поки тільки один голос. Це був виклик тодішньому президенту Естонії, який побачив у цьому порушення принципу рівності беруть участь у голосуванні. Президент скористався своїм правом вето, і відправився в Національний суд, який дав зелене світло для включення електронного голосування в Закон про вибори до органів місцевого самоврядування. Ці положення були пізніше застосовані до інших виборів.

Згідно статистичних даних, у 2005 році 9 317 виборців проголосували через Інтернет. Це складало трохи менше 2% від усіх осіб, які мають виборче право.

Уже в 2007 році на національних виборах 30275 жителів використовували Інтернет для голосування.

У 2009 році кількість інтернет-голосуючих збільшилася до 104 415, що склало вже 9,5% від усіх, хто проголосував.

На минулих в 2011 році виборах до парламенту Естонії через інтернет було подано рекордну кількість голосів - 140 846, тобто 24,5% від загального числа.

Чого ж нам чекати в Україні

Серед українців тема електронних виборів отримала популярність і, як повідомляє портал Закон і Бізнес на сайті Президента від 28.10.2015 під №22 / 016510-еп (автор Дмитро Мурза) і від 07.10.2015 під №22 / 012891-еп (автор Олексій Кашуба ) вже зареєстровані відповідні електронні петиції.

Перша система схожа на естонську модель і дозволяє голосувати морякам і всім, хто знаходиться далеко від місця прописки. Для голосування потрібен портативний термінал для карти (схожий на кард-рідер), що підключається до комп'ютера як звичайна флешка (USB) або ж офіційне програмне забезпечення з державного сайту. Електронна система працює паралельно з традиційною систем голосування.

Автор другого варіанту не дає такого докладного механізму голосування, але закликає відмовитися від коррумпірованнной методики збору голосів і розробити принципово новий прозорий спосіб волевиявлення громадян, при якому у всіх кандидатів будуть рівні можливості. Така система повинна повернути довіру народу до інституту виборів в Україні.

Хто перейнявся ідеєю виборів через Всесвітню Мережу - може поставити свій підпис на захист того чи іншого проекту.

Також є велика надія на те, що повсюдне введення в Україні з 2016 року пластикових паспортів у формі ID-картки нового зразка наблизить нас в світовим практикам проведення виборів через Інтернет.