Рознощики УКРОПу
19 жовт, 2015
Волонтер Денис Неділько про відмінність ідейних агітаторів від рознощиків партійних газет і про тих, хто звів роздачу агітматеріалів УКРОПу в ранг мистецтва.
Близько 5 години вечора, практично кожен день, біля мого під'їзду стомлено сидить жінка років 55-60. Поверх одягу у нею зелена агітаційна майка «УКРОП. Микола Колесник».
Вона постійно намагається дати мені газету, я відповідаю, що я все знаю про "УКРОП" і не беру. Вона каже, що вона агітатор, а я їй кажу, що вона рознощик газет, але не більше. Сперечаємося, звичайно ... але відтворити 10 вимог патріотів вона природно не може. За програму партії УКРОП я мовчу взагалі.
Ну а потім я з нею починаю розмовляти про життя, про роботу, про політику. І я бачу як вона втомилася, як сильно вона втомилася. Вона кидає 10 кілограмову сумку з паперовим барахлом і зітхає так, як ніби весь світ тримається на її плечах.
Вона мені розповідає, як важко роздати газети «УКРОПу» правильно, що б не викинули, що б не на розпалку вони пішли, що б почитали, як вона дивиться за тими, кому дала і що вони далі зроблять з газетою, як вона підбирає відразу викинуті газети.
Я перейнявся великою повагою до цієї тітки. Вона так сумлінно роздає агітацію, так щиро і по-чесному ставиться до своєї праці, що мені почало здаватися, що роботу - роздавати газети вона практично звела в ранг якогось мистецтва.
Вирішив, завтра візьму газету у неї і прочитаю у неї на очах, акуратно складу і віднесу додому. Заради поваги до праці Людини. Я запитаю як її звуть і попрошу що б Микола Колесник виписав їй премію за таку роботу рознощика Газет.